Пропіленгліколь ПЕГ технічний в еврокубах

Пропіленгліколь - 1,2, α-пропіленгліколь, ПЕГ

Рег. номер CAS: 57-55-6

Рег. номер EINECS: 200-338-0

Залиш позитивний відгук та отримай 20,00 грн на мобільний рахунок

Час роботи:

Пн-Пт 8:00 - 21:00,

Сб-Нд 9:00 - 18:00

Обід з 12.00 до 13.00

Пропіленгліколь - безбарвна в'язка рідина зі слабким характерним запахом, солодкуватим смаком, що має гігроскопічні властивості, двоатомний спирт (гліколь). Основні властивості
1,2-пропіленгліколь - прозора в'язка рідина. Її щільність нижче, ніж в етиленгліколю та гліцерину, але вище ніж у етанолу. В'язкість пропіленгліколю вища, ніж у етиленгліколю та одноатомних спиртів, особливо при низьких температурах. ІЧ-спектр та мас-спектр 1,2-пропіленгліколю представлені на сайті NIST.

Розчинність
Пропіленгліколь є хорошим розчинником для різного класу сполук. З ним повністю поєднується більшість низькомолекулярних органічних сполук, що містять кисень і азот:

одноатомні спирти (метиловий, етиловий, пропіловий, ізопропіловий, н-бутиловий, н-аміловий, фенілетиловий та ін.)
етилен- та пропіленгліколі та їх ефіри
кислоти (оцтова, діетилоцтова, валеріанова, олеїнова та ін.)
альдегіди (анісовий, бензойний, гірчичний, саліциловий, фурфурол, цитраль) та кетони(ацетон, α-іонон, метилізопропіл- та метилізобутилкетони)
складні ефіри (етил-, етилхлор-, н-бутил-, аміл- та ізоамілацетати, три-н-бутилфосфат, н-бутил-лактон та ін.)
аміни та інші азотовмісні сполуки (етанол- і діетаноламіни, діізопропіламін, ді-н-бутиламін, ді-н-аміламін, α-метилбензиламін, α-метилбензилдиметиламін, 2-фенілетиламін, діетилентріамін, триетилентетрамін, піридін, диформ .).
Пропіленгліколь змішується з водою.
Внаслідок наявності асиметричного атома вуглецю є два оптичні ізомери: один, що обертає площину поляризації світла вліво, (-)-форма та інший - вправо, (+)-форма. Пропіленгліколь, що отримується в промисловості гідратацією окису пропілену, являє собою рацемічну суміш обох оптичних ізомерів (рацемат).

Оптичні ізомери пропіленгліколю можуть бути отримані з ліво- та правообертальної окису пропілену. Крім того, лівообертальний ізомер отримують при відновленні лівообертального ефіру молочної кислоти, аправообертальний - при гідруванні над нікелем лівообертаючого 3-іод-1,2-пропіленгліколю.

Оптичні ізомери пропіленгліколю можна також отримати з рацемату при фракціонуванні циклічних кеталів пропіленгліколю і 1-ментону і подальшому кислотному гідролізі індивідуальних кеталей. Запропоновано спосіб виділення (-)- і (+)-пропіленгліколів з розчину рацемату в органічному розчиннику (н-пропанолі, втор-бутанолі, ацетоні та його суміші з етиловим ефіром або етил-ацетатом та ін.) шляхом «затравки» кристалічним пропіленгліколем розчину , охолодженого до температури нижче -29 °C.

За хімічними властивостями 1,2-пропіленгліколь - типовий гліколь. З лужними металами та лугами утворюють гліколяти, з карбоновими кислотами та ангідридами – одно- та двозаміщені складні ефіри; етерифікація 1,2-пропіленгліколю та моноефірів призводить до діефірів. При дегідратації в присутності кислот або лугів 1,2-пропіленгліколь утворює суміш диметил-1,4-діоксанів, у присутності Н3РО4 при 250 °C-пропіоновийальдегід, у присутності АlРО4 - алліловий спирт (2-пропен-1-ол)CH2=CH-CH2-OH та ацетон. При каталітичному дегідруванні 1,2-пропіленгліколю дає ацетол СН3-СО-СН2-ОН або пропіоновий альдегід, пропіонову кислоту, метилгліоксаль та ін. та ін.

Добавка E1520 (пропіленгліколь) дозволена для використання у більшості країн світу.

При пероральному прийомі не токсично впливає на людський організм.

Одержання пропіленгліколю здійснюється шляхом гідратації окису пропілену при температурі від 160 до 200 градусів та при тиску близько 1,6 МПа. При цьому виділяється 85,5% пропіленгліколю, 13% дипропіленгліколю та 1,5% трипропіленгліколю. Виділяють гліколі у вакуумі на колоні ректифікації. Гарантійний термін зберігання продукту один рік з дня виготовлення. Харчовий пропіленгліколь зберігається близько двох років. У процесі експлуатації неслід забувати, що при перегріві розчинів, що містять пропіленгліколь, починається розкладання основи та присадок, тому можливе погіршення теплофізичних властивостей розчину.